- незгасаючий
- —————————————————————————————незгаса́ючийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
незгасаючий — а, е. 1) Який не згасає, завжди горить, світить або світиться. Незгасаючий вогонь. 2) перен. Який не послаблюється, не зникає, не минає (про почуття, вияв чого небудь і т. ін.); постійний … Український тлумачний словник
незгасальний — а, е. Те саме, що незгасаючий … Український тлумачний словник